Blahovishchensʹkyy Sobor

Реставрировать храм начали еще когда я была ребенком. Помню обшарпанные, облезлые до кирпича стены. Реставрацию начали сверху. Отремонтировали купола и все эаглохло. Сейчас, спустя не один десяток лет, реставрация значительно продвинулась вперед. Надеюсь, что в следующий мой приезд смогу попасть внутрь.

Реставрация затянулась ...

Скільки себе пам'ятаю, собор все ремонтують... Митрополит Стефан Яворський побажав побудувати храм присвячений Благовіщенню Діви Марії. Місцем для цього храму митрополит обрав Ніжин, де на той час настоятелем Свято-Миколаївського собору був брат Стефана — протоієрей Павло Яворський. У 1702 році С. Яворський викупив власним коштом за 1300 карбованців «доброю монетою» двори ніжинських міщан, що прилягали до сучасної вулиці Гоголя біля Соборного майдану, і розпочав будівництво величного храму в ім'я Благовіщення Пресвятої Богородиці. Для його будівництва Стефан Яворський запросив московського архітектора Григорія Івановича Устинова. В листі до брата Павла митрополит характеризував зодчого як майстра «подлинно певного (тобто надійного — авт.) и в малярном деле и архитектуре искусного». Про авторство Г. І. Устинова свідчить і його чолобитна Петру І від 17 грудня 1705 року. За свою роботу архітектор мав отримати 7000 крб. сріблом (тогочасними українськими грошима — 35 тис. золотих). Закладини храму відбулися 1702 року. У будівництві Благовіщенського собору С. Яворському допомагав гетьман Іван Мазепа, зокрема, в питаннях доставки в Ніжин каміння для фундаменту соборного храму та виплати будівельникам «легумену», тобто частини платні у вигляді харчових запасів. Через 14-ть років Благовіщенський собор став видатною в Україні бароковою будівлею та другим, після Свято-Миколаївського собору, великим храмом у Ніжині. Обидві споруди стоять поруч, у самому центрі міста. Перед зодчим стояло непросте завдання: спланувати архітектурну споруду так, щоб вона співвідносилася з часом і тими традиціями, які були вже закладені в розбудові Ніжина початку XVIII століття. На той час, у сакральних дерев'яних спорудах міста переважав український стиль, а у мурованих — бароко, прикладом якого посеред центрального Соборного майдану височів Миколаївський собор. Російському архітектору треба було на це зважувати. Тому в архітектурі Благовіщенського собору поєдналися окремі риси бароко і давньоруського стилю. Храм являє собою оригінальну суміш прийомів українського та російського мистецтва. Але, водночас, композиція ніжинського п'ятибанного Благовіщенського собору незвичайна і єдина в своєму роді. В ній переважає сувора урівноваженість, симетрія і центричність. В плані — це квадрат із заокругленими кутами, зовнішні маси храму нероздільні. Склепіння собору спираються на чотири стовпи. Така архітектурна конструкція не характерна для будови українських храмів цього типу. Його стіни становлять 38 аршин у довжину та ширину, а висота храму з хрестом — 55 аршин.

Старий реставрований собор, на території монастиря.

Гарна церква. У неділю була зачинена.